вилікування

ви́лікування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилікування — -я, с. Дія за знач. вилікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилікування — ВИ́ЛІКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лікувати. Якось тихо-мирно одружився [Преображенський] з Сонею, ніби подякував за вилікування (Іван Ле); Недуга затяжна, хронічна і ледве чи піддасться вилікуванню (М. Словник української мови у 20 томах
  3. вилікування — ВИ́ЛІКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лікувати. Якось тихо-мирно одружився [Преображенський] з Сонею, ніби подякував за вилікування (Ле, Міжгір’я, 1953, 38); Багато хто в народі знає, що таке суниця, користується нею і від неї дістає вилікування (Лікар. рослини.., 1958, 52). Словник української мови в 11 томах