1. Словник української мови у 20 томах

вимирання

ВИМИРА́ННЯ, я, с.

Стан за знач. вимира́ти.

Було дещо загадкове в самому вимиранні: птахи, перелітаючи, притьма падали мертвотою на землю (В. Барка);

Вже кілька століть ми перебуваємо в процесі вимирання й ніколи – в процесі розвою (Ю. Винничук);

Наділений чутливою інтуїцією, письменник М. Хвильовий гарячково шукає виходу з катастрофічної ситуації, породженої наростаючою хвилею репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві (з публіц. літ.);

Масове вимирання плазунів відбувалося приблизно 70–90 млн років тому (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимирання — вимира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вимирання — -я, с. Стан за знач. вимирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимирання — див. смерть Словник синонімів Вусика
  4. вимирання — ВИМИРА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вимира́ти. Ще Дарвін писав, що вимирання організмів і безжалісне винищення одних організмів іншими є доказом того, що не все в природі доцільне (Наука.. Словник української мови в 11 томах