вимокати
ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ, ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док.
1. Ставати дуже мокрим.
За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Яновський);
Заєць вимок під дощем. Заєць плаче під кущем (Л. Первомайський);
Можна зробити екскурсію в печери, для цього потрібно буде піти під землю, вимокнути і забруднитися (з газ.).
2. Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини).
В поліщука так: мак не вродить, то, гляди, просо вивезе, картопля вимокне, то буряки вродять (Ю. Збанацький);
Внаслідок великої кількості опадів картопля вимокла, оскільки вода довго трималася на полях (з Інтернету).
3. Намокаючи, змінювати певні свої властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.).
Коло нього [льоху] стояли вісімдесят великих бочок із водою, вимокали (В. Минко);
Свіжозібрані стебла льону вимокають швидше (з Інтернету).
Значення в інших словниках
- вимокати — вимока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимокати — -аю, -аєш, недок., вимокнути і вимокти, -кну, -кнеш; мин. ч. вимок, -ла, -ло; док. 1》 Ставати зовсім мокрим. 2》 Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини). 3》 Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
- вимокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
- вимокати — ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ і ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док. 1. Ставати зовсім мокрим. За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах