вимокати

вимока́ти

-аю, -аєш, недок., вимокнути і вимокти, -кну, -кнеш; мин. ч. вимок, -ла, -ло; док.

1》 Ставати зовсім мокрим.

2》 Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини).

3》 Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимокати — вимока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимокати — ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ, ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док. 1. Ставати дуже мокрим. За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. вимокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
  4. вимокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  5. вимокати — ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ і ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док. 1. Ставати зовсім мокрим. За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах