вимокати
ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ і ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док.
1. Ставати зовсім мокрим.
За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Янов., І, 1958, 303);
Заєць вимок під дощем. Заєць плаче під кущем (Перв., Райдуга.., 1960, 59).
2. Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини).
В поліщука так: мак не вродить, то, гляди, просо вивезе, картопля вимокне, то буряки вродять (Збан., Сеспель, 1961, 379).
3. Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м’якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.).
Свіжозібрані стебла льону вимокають швидше (Колг. Укр., 7, 1957, 26);
Коло нього [льоху] стояли вісімдесят великих бочок з водою, вимокали (Минко, Ясні зорі, 1951, 27).
Значення в інших словниках
- вимокати — вимока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимокати — -аю, -аєш, недок., вимокнути і вимокти, -кну, -кнеш; мин. ч. вимок, -ла, -ло; док. 1》 Ставати зовсім мокрим. 2》 Пропадати, гинути від надмірної вологи, застою води (про рослини). 3》 Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимокати — ВИМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОКНУТИ, ВИ́МОКТИ, кну, кнеш; мин. ч. ви́мок, ла, ло; док. 1. Ставати дуже мокрим. За ніч я пройшов чимало кілометрів, перетинав убрід річки, брьохав через болота, вимок, змерз і виснажився (Ю. Словник української мови у 20 томах
- вимокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
- вимокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови