1. Словник української мови у 20 томах

вимочуватися

ВИМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Робитися мокрим.

Куди він нас веде, оцей похмурий та мовчазний ватажок? Доки так іти мокрим лісом, трусити на себе дощ із смерек, вимочуватися у кущах? (Г. Хоткевич);

Вимочився я так у воді добре, поки на березі моє шмаття не висохло (І. Франко).

2. Намокаючи, змінювати певні свої властивості (ставати м'якшим, утрачати деякі речовини, запах і т. ін.).

Це механізована льономочилка. Тут треста вимочується в теплій воді (із журн.);

Тушку зайця очистіть від плівки, покладіть у молоко і поставте на два дні вимочуватися у холодному місці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочуватися — вимо́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимочуватися — -уюся, -уєшся, недок., вимочитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Робитися мокрим. || рідко. Купатися. 2》 Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимочуватися — ВИМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Робитися мокрим; // рідко. Купатися. Вимочився я так у воді добре, поки на березі моє шмаття не висохло (Фр., II, 1950, 25). Словник української мови в 11 томах