1. Словник української мови в 11 томах

вимочуватися

ВИМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Робитися мокрим;

// рідко. Купатися.

Вимочився я так у воді добре, поки на березі моє шмаття не висохло (Фр., II, 1950, 25).

2. Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м’якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.).

Це механізована льономочилка. Тут треста вимочується в теплій воді (Колг. Укр., 1, 1958, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочуватися — вимо́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимочуватися — -уюся, -уєшся, недок., вимочитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Робитися мокрим. || рідко. Купатися. 2》 Намокаючи, змінювати свої певні властивості (ставати м'якшим, втрачати деякі речовини, запах і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимочуватися — ВИМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Робитися мокрим. Куди він нас веде, оцей похмурий та мовчазний ватажок? Доки так іти мокрим лісом, трусити на себе дощ із смерек, вимочуватися у кущах? (Г. Словник української мови у 20 томах