вимін

ВИ́МІН, у, ч., рідко ВИМІ́НА, и, ж.

Дія за знач. вимі́нювати і ви́міняти.

Істота .. принесла цього листа й не вимагала виміну за нього – ні подушки, ні кожуха, навіть хустки (В. Винниченко);

Сашко приставав тільки на вимін: за турмана Малятко – горличку Бистру (Ю. Смолич);

Між людьми й морем встановилася постійно триваюча виміна; час від часу люди віддавали в пожертву мореві [морю] чиєсь життя, і море, вдовольнившись ненадовго, повертало людям їхній човен, давало рибу для їжі й водорості для підстилок у хижах і на вбрання (П. Загребельний);

У селі ночами збиралися молоді люди і вирушали під загрозою смерті до Бессарабії на вимін по харчі (з Інтернету).