вимін

Ви́мін, -ну

м. и виміна, -ни, ж. Обмѣнъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимін — ви́мін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимін — -у, ч., діал. Обмін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимін — ВИ́МІН, у, ч., рідко ВИМІ́НА, и, ж. Дія за знач. вимі́нювати і ви́міняти. Істота .. принесла цього листа й не вимагала виміну за нього – ні подушки, ні кожуха, навіть хустки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вимін — ВИ́МІН, у, ч., ВИМІ́НА, и, ж. Дія за знач. ви́міняти і вимі́нювати. Сашко приставав тільки на вимін: за турмана "Малятко" — горличку "Бистру" (Смолич, Світанок.. Словник української мови в 11 томах