вимішувати
ВИМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́МІСИТИ, ішу, ісиш, док., що.
Місячи (див. міси́ти 1), ретельно розминаючи, готувати (тісто, глину і т. ін.).
Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет);
Глину довго вимішують босими ногами, ріжуть металевим лезом – раз по раз, дрібно, щоб вилучити всі камінчики, і знову обливають водою (із журн.);
Дві третини тіста викладаємо на дощечку, посипану борошном, вимішуємо його доти, поки воно не відставатиме від рук (з Інтернету);
[Галя:] А хіба я винна, що не можу вимісити хліба, що не здою корови гаразд? (М. Кропивницький).
ВИМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́МІШАТИ, аю, аєш, док., що.
Мішаючи (див. міша́ти¹ 1) що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу.
Настя серед двору вимішувала свині дерть у цебрі (С. Васильченко);
Як свекруха поралась біля печі, то й вона помагала їй вимішать кашу (О. Стороженко);
Для приготування лимонного бісквіта з білків і цукру збити круту піну, додати жовтки, цедру і сік із лимона, вимішати, всипати просіяне борошно і знову ретельно вимішати (з газ.).
Значення в інших словниках
- вимішувати — вимі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, ретельно розминаючи, готувати тісто, глину і т. ін. вимі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, робити однорідним Орфографічний словник української мови
- вимішувати — I -ую, -уєш, недок., вимісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.). II -ую, -уєш, недок., вимішати, -аю, -аєш, док., перех. Мішаючи що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимішувати — див. мішати Словник синонімів Вусика
- вимішувати — МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док. Словник синонімів української мови
- вимішувати — Вимі́шувати, -шую, -шуєш; ви́місити, -мішу, -місиш, -сять (ті́сто); ви́мішений вимі́шувати, -шую, -шуєш; ви́мішати, -шаю, -шаєш (ка́шу, лемі́шку тощо); ви́мішаний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вимішувати — ВИМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́МІСИТИ, ішу, ісиш, док. перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.). Молодиця вимішувала тісто в діжі (Шер., В партиз. Словник української мови в 11 томах