винайматися

ВИНАЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́НАЙНЯТИСЯ, ймлюся, ймешся, док.

1. Те саме, що найма́тися 1.

Гуцул з метою вижити винаймався на сезонні роботи до місцевого куркуля, переважно на заготівлю лісу та обробіток городів і сіножатей (з мемуарної літ.);

Шафажі, які винаймалися добровільно на службу до багатих купців, під час транспортування і реалізації товарів від імені власника-купця керували караванами, сплачували мито в дорозі, закуповували або продавали товари (з наук.-попул. літ.).

2. тільки недок. Пас. до винайма́ти.

На цвинтарі були також дві хатинки, що винаймалися за чинш (І. Крип'якевич);

На ринку житла, що винаймається, працює дуже багато посередників (з газ.).