1. Словник української мови у 20 томах

виноградник

ВИНОГРА́ДНИК, у, ч.

Ділянка землі, плантація, де вирощують виноград.

Кругом хати зеленів здоровий виноградник (І. Нечуй-Левицький);

Степова оселя й дальні виноградники – все потопало в мовчазному концерті цвіркунів (М. Хвильовий);

Ось і сьогодні: і на виноградник біжи, і за добрива клопочись, а там ще й семінар по виноградних кліщах та листокрутці... (О. Гончар);

Обираючи місце для винограднику, надають перевагу південним і південно-західним схилам (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виноградник — виногра́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виноградник — [виеноградниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. виноградник — -а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виноградник — ВИНОГРА́ДНИК, а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (Н.-Лев., II, 1956, 223); Ото виноградник. Дев’ять гектарів… (Вишня, І, 1956, 373). Словник української мови в 11 томах