виноградник

виногра́дник

[виеноградниек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виноградник — ВИНОГРА́ДНИК, у, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощують виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (І. Нечуй-Левицький); Степова оселя й дальні виноградники – все потопало в мовчазному концерті цвіркунів (М. Словник української мови у 20 томах
  2. виноградник — ВИНОГРА́ДНИК, а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (Н.-Лев., II, 1956, 223); Ото виноградник. Дев’ять гектарів… (Вишня, І, 1956, 373). Словник української мови в 11 томах
  3. виноградник — виногра́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. виноградник — -а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови