виноградник
ВИНОГРА́ДНИК, а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград.
Кругом хати зеленів здоровий виноградник (Н.-Лев., II, 1956, 223);
Ото виноградник. Дев’ять гектарів… (Вишня, І, 1956, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виноградник — виногра́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виноградник — [виеноградниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- виноградник — -а, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощується виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виноградник — ВИНОГРА́ДНИК, у, ч. Ділянка землі, плантація, де вирощують виноград. Кругом хати зеленів здоровий виноградник (І. Нечуй-Левицький); Степова оселя й дальні виноградники – все потопало в мовчазному концерті цвіркунів (М. Словник української мови у 20 томах