1. Словник української мови у 20 томах

випаровувати

ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док.

1. що. Виділяти в повітря рідину, вологу і т. ін., що перетворюються на пару, переходять у газоподібний стан.

Нам уже не треба випаровувати тонни води, щоб дістати частку грама важкої води (В. Владко);

Злущений ґрунт менше випаровує вологи (з наук. літ.);

Різні рослини випаровують неоднакову кількість води (з навч. літ.);

// Виділяти з парою.

Явір, гірчак, конопельки .. випаровували дражливі, запаморочливі пахощі (К. Гордієнко);

Сміття здіймалося високими мурами, випаровуючи в сонячну просторінь п'янливі запахи гнилизни і трухлявини, запаморочливі аромати скислої ярини і збродженого хліба (Ю. Винничук);

* Образно. Світла аура офіри і темна аура відщепенства випаровували у галактичну сферу свою незриму кров та плоть (С. Процюк).

2. з чого, перен. Те саме, що випаро́вуватися 2.

Увесь чар її [дівчини] рис, вся тонка й далекосяжна отрута посмішки та очей випарували вмить з її обличчя (В. Підмогильний);

Коли б у ту душу трохи більше світла, то й фальш випарувала б з неї, як туман з долини, коли заглянуть туди промені сонця (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випаровувати — випаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випаровувати — Сходити парою, випаровуватися, вивітрюватися, видихатися. Словник синонімів Караванського
  3. випаровувати — -ую, -уєш, недок., випарувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2》 неперех. Те саме, що випаровуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випаровувати — ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док. Словник синонімів української мови
  5. випаровувати — ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газоподібний стан. Злущений грунт менше випаровує вологи (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах
  6. випаровувати — Випаровувати, -вую, -єш гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо. Словник української мови Грінченка