1. Словник синонімів української мови

випаровувати

ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.: ви́вітритися, зві́тритися, ви́паруватися, ви́парувати, ви́дихатися, ви́дихнутися, ви́тхатися розм. ви́тхнутися розм. Сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався (В. Козаченко); При спалюванні органічних речовин азот звітрюється разом із вуглекислим газом і водою (з науково-популярної літератури); Через листя рослин випаровується багато вологи (з журналу); В пору, як розжеврює сонце, Як випаровують води.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (М. Зеров); Накурила (Галя) ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Г. Квітка-Основ'яненко).

ВИПАРО́ВУВАТИСЯ (перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан), ВИПАРО́ВУВАТИ, ВИСИХА́ТИ, ВИКИПА́ТИ (внаслідок кипіння). — Док.: ви́паруватися, ви́парувати, ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, ви́кипіти. Ртуть випаровується навіть при кімнатній температурі (з журналу); Випаровують води (М. Зеров); Сохнуть наші яри, висихає наша вода (І. Нечуй-Левицький); Скоро в кулеметах википіла вся вода, і вони вже мали замовкнути (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випаровувати — випаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випаровувати — Сходити парою, випаровуватися, вивітрюватися, видихатися. Словник синонімів Караванського
  3. випаровувати — -ую, -уєш, недок., випарувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2》 неперех. Те саме, що випаровуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випаровувати — ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Виділяти в повітря рідину, вологу і т. ін., що перетворюються на пару, переходять у газоподібний стан. Нам уже не треба випаровувати тонни води, щоб дістати частку грама важкої води (В. Словник української мови у 20 томах
  5. випаровувати — ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газоподібний стан. Злущений грунт менше випаровує вологи (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах
  6. випаровувати — Випаровувати, -вую, -єш гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо. Словник української мови Грінченка