1. Словник української мови в 11 томах

випаровувати

ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док.

1. перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газоподібний стан.

Злущений грунт менше випаровує вологи (Зерн. боб. культ., 1956, 28);

Явір, гірчак, конопельки .. випаровували дражливі, запаморочливі пахощі (Горд., Дівчина.., 1954, 190).

2. неперех. Те саме, що випаро́вуватися.

В пору, як Пес гарячіший стає і розжеврює сонце, Як випаровують води і кров стискається в жилах,.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (Зеров, Вибр., 1966, 365);

Коли б у ту душу трохи більше світла, то й фальш випарувала б з неї, як туман з долини, коли заглянуть туди промені сонця (Вільде, Сестри.., 1958, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випаровувати — випаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випаровувати — Сходити парою, випаровуватися, вивітрюватися, видихатися. Словник синонімів Караванського
  3. випаровувати — -ую, -уєш, недок., випарувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2》 неперех. Те саме, що випаровуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випаровувати — ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Виділяти в повітря рідину, вологу і т. ін., що перетворюються на пару, переходять у газоподібний стан. Нам уже не треба випаровувати тонни води, щоб дістати частку грама важкої води (В. Словник української мови у 20 томах
  5. випаровувати — ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док. Словник синонімів української мови
  6. випаровувати — Випаровувати, -вую, -єш гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо. Словник української мови Грінченка