випускати

ВИПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПУСТИТИ, ущу, устиш, док.

1. кого, що. Давати можливість або дозволяти кому-, чому-небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись.

Ще не встало сонце, а вже скрипнули ворота, випускаючи віз у поле чи до лісу (Г. Хоткевич);

Через кожні два-три дні його [Володю] випускали на невеличке подвір'я, обгороджене дерев'яним парканом (О. Донченко);

Скоро наші старі вже поснули, я випустила Катрю з хати (Марко Вовчок);

Буває, випустиш оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють у небесах (О. Гончар);

Кожен справжній рибалка, піймавши невеличку рибку, повинен випустити її у воду (з газ.);

// Виганяти куди-небудь (про худобу, птицю).

– За віщо ж він Секлетину бив? – За те, що не доглянула індичат та рано випустила пастись (Панас Мирний);

Випустив воли з загороди до колодязя (А. Головко);

// Давати змогу виходити, витікати звідки-небудь (димові, газові, рідині і т. ін.) або видихати (повітря, дим).

Віддувався, випускав [тюлень] повітря з грудей, бризкаючи краплинами (М. Трублаїні);

Виймає отаман з рота люльку, випускає вгору дим (М. Стельмах);

// Переставати тримати що-небудь.

Рука безвладно випускає Перо, – бо повстає в моїх очах Жіноча постать, як ламка крижинка... (М. Рильський);

Загляділа [дівчина] чужу людину, засоромлено випустила з рук ліщину (С. Васильченко).

2. кого. Повертати свободу, звільняючи з ув'язнення, з-під арешту і т. ін.

Та вже його, тіточко, відтіль [із холодної] випустили, сам справник приїжджав та й випустив (Г. Квітка-Основ'яненко);

За браком офіційних доказів у 1902 році Володимира Винниченка випустили з-під арешту, але виключили з університету і виселили з Києва без права жити у великих містах (з навч. літ.).

3. що. Виробляти, виготовляти що-небудь.

Завод .. спеціалізувався на виробах з кори коркового [пробкового] дерева. Він випускав ізоляцію для суден, рятувальні прилади .. та звичайний корок для пляшок (Ю. Смолич);

Так, статор можна зварити, а зваривши його, можна випустити турбіни майже на півроку раніше (В. Собко);

// Видавати, публікувати твори, газети і т. ін.

Іноді він диктував до тисячі рядків у день і випускав газету сам, маючи в поміч лише коректорів (В. Дрозд);

Політичні консультанти Д. Ейзенхауера під час президентських перегонів 1952 року випустили серію кіносюжетів, що популяризували передвиборчу платформу майбутнього президента США (з навч. літ.);

// Видавати в обіг.

Мексика випустила в обіг нову банкноту, прикрашену автопортретами знаменитих художників – подружжя Дієго Рівери і Фріди Кало (з газ.);

Випустити лотерею.

4. кого, що. Оцінюючи, кваліфікуючи знання випускників, припиняти їх навчання.

[Люба:] Завтра наш столичний аероклуб випускає чергову партію пілотів (І. Микитенко);

Кваліфікований знавець сцени, вона не ставила собі завданням випускати артистів тільки для української сцени (з мемуарної літ.);

За роки існування наша дитяча музична школа випустила майже 1000 учнів (з газ.).

5. що. Опускати, викреслювати з тексту.

Трапляються випадки, коли український перекладач з німецької випускає якийсь член речення, що стоїть після дієслова (з наук.-попул. літ.);

Я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка);

Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник);

// Не звертати на що-небудь, не акцентувати увагу на чому-небудь.

Чомусь цей аспект проблеми політик випустив (з газ.);

Епізод з насиллям, учиненим міліцією стосовно демонстранта, промовець навмисно випустив зі своєї доповіді (з газ.).

6. що. Виставляти, висувати що-небудь назовні.

Часом він [барс] випускав довжелезні білі кігті (М. Трублаїні);

Накривав [Матвій] голову брилем, випускав сіру, просяклу потом і сіллю сорочку поверх штанів (Л. Юхвід);

Дивись, як коси випустила! (Панас Мирний).

7. що. Утворювати під час росту колосся, пуп'янки і т. ін.

Старе листя спадає, молоде наростає.., зерно гниє в землі, випускаючи парость (М. Коцюбинський);

Берізки на кладовищі вже випустили ясно-зелене, шовково-ніжне листя (Л. Дмитерко).

(1) Випуска́ти / ви́пустити в ефі́р – готувати, вести передачі або надавати можливість кому-небудь виступити по радіо чи телебаченню.

У затемненій кімнаті студії нам назустріч підвелася вродлива жінка. – Оце наш диктор. Вона тебе й випустить в ефір (з газ.);

(2) Випуска́ти / ви́пустити дру́ком – друкувати, публікувати що-небудь (твори, газети і т. ін.).

Перш ніж випускати друком підсумковий документ попросіть стороннього експерта оцінити достовірність вашого висновку (з наук. літ.);

– Чи дуже важко написати, власне, випустити друком книжку? (Іван Ле);

(3) Випуска́ти / ви́пустити ку́лі (снаря́ди, мі́ни і т. ін.) – стріляти.

Шпигун випускав кулю за кулею, ховаючись після кожного пострілу за двері (О. Донченко);

Блаженкова обслуга .. знову замість п'яти мін випустила сім (О. Гончар);

(4) Випуска́ти / ви́пустити на [широ́кий] екра́н – закінчивши роботу над сценічним твором, кінофільмом і т. ін., представляти для суспільного перегляду.

Кінокомпанія відмовилася випускати фільм на екран, посилаючись на необхідні доопрацювання (з газ.);

Після гучного успіху телевізійної версії студія прийняла рішення випустити на широкий екран повноцінний художній фільм за мотивами серіалу (з газ.);

(5) Випуска́ти (пуска́ти) / ви́пустити (пусти́ти) на во́лю кого:

а) (тільки зі сл. випуска́ти / ви́пустити) звільняти кого-небудь із ув'язнення, з-під арешту і т. ін.

[Маруся:] Буду я з матір'ю до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати (І. Нечуй-Левицький);

Спіймала поліція облизня і змушена була Дениса випустити на волю (І. Цюпа);

б) переставати утримувати тварин у клітці, на ланцюгу і т. ін.

Їх [дивовижних птахів] привозять заморські купці, а жалісливі правовірні купляють і випускають на волю під веселий галас дітвори (Ю. Мушкетик);

Собаку пустили на волю, а півня прив'язали в .. маленькому курені (І. Нечуй-Левицький);

Звільня́ти (випуска́ти) / звільни́ти (ви́пустити) з-під ва́рти див. звільня́ти¹.

◇ (6) Випуска́ти / ви́пустити ві́жки зі свої́х рук – поступатися владою, керівництвом.

Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький);

З'явилась розгубленість. Доктор Гуль зорієнтувався, в чому річ, і вирішив не випускати віжок з своїх рук (Л. Дмитерко);

(7) Випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що:

а) переставати бачити кого-, що-небудь.

Вони [Іван Ілліч та Ада] впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало);

б) переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого-, чого-небудь.

Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич);

в) (тільки що) не враховувати чого-небудь, забувати про щось.

Нероздільну єдність об'єктивного і суб'єктивного, історичного й психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (з наук. літ.);

Докія Миколаївна не могла зовсім випустити з поля зору тонких психологічних особливостей складної натури свого сина (із журн.);

(8) Випуска́ти / ви́пустити з рук:

а) (що) втрачати що-небудь, не вміти скористатися чимсь.

– Ми через свою недалекоглядність випускаємо з рук землю, випускаємо час і переходимо на прокисле чиновницьке життя і харчі (М. Стельмах);

– Невже оце мені й не їхати?.. Як! Щоб я випустив із рук таку оказію? (М. Коцюбинський);

– Замаху не робимо ні на кого, хочемо тільки не випустити з рук свого (М. Лазорський);

б) (кого) відпускати кого-небудь, давати можливість піти від когось, залишити когось.

Фірма “Поляк” на Довгій вулиці дійсно була фірмою дуже оперативною. Вона не випускала з рук жодного покупця, поки його не задовольнить (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

– Ти думаєш, як нас наздоженуть, дак я тебе живу випущу з рук? Чорта з два кому після мене дістанешся! (П. Куліш);

в) (кого,що) постійно тримати біля себе.

Стара як обійняла її [панночку], то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок);

(9) Випуска́ти / ви́пустити з ува́ги що – не враховувати чого-небудь, забувати про щось.

Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу – лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський);

(10) Випуска́ти (пуска́ти) / ви́пустити (пусти́ти) в світ що:

а) публікувати, друкувати, оприлюднювати які-небудь твори.

Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння і пускав у світ, не відаючи майбутнього твору (із журн.);

Дозволяю собі піднести Вам на спомин частину своїх творів, що довелося до сього часу випустити в світ окремим виданням (Панас Мирний);

– Франко ж казав, що се [повість “Жаль”] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка);

б) впроваджувати, поширювати і т. ін. що-небудь.

Переважна більшість дослідників, гнаних жадобою слави, визнання і влади, на повні груди сурмить про все, хоч би що вони відкрили, й легковажно пускає в світ свої винаходи (із журн.);

(11) Випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зури (па́зурі, кі́гті) – починати діяти вороже, виявляючи нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь.

Люті звірі Прийшли в овніх шкурах І пазурі розпустили... (Т. Шевченко);

– До останнього подиху хочу боротися .. Причаїтись, де треба. Причаїтись, ніби вмерти. Щоб раптом ожити, випустити пазури і загнати їх у ворога (О. Гончар);

Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Загребельний);

(12) Ви́пустити / випуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що:

а) (перев. із запереч.) перестати постійно дивитися на кого-, що-небудь, весь час бачити когось, щось, спостерігаючи за ним.

Він [телефонний кабель] одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький);

Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок);

б) послабити увагу до кого-, чого-небудь.

Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: – Випустили його [Степана] з ока (Ю. Бедзик);

(13) Ви́пустити / випуска́ти кишки́ (рідко те́льбухи) з кого, кому і без дод., зневажл. – зарізати, заколоти, убити кого-небудь.

Бився він [бугай] люто, не розбираючи; на людину наскочить – людину вб'є, на кабана – кабану кишки випустить (І. Муратов);

– Ой ти, жебраче нещасний! – заревів придушено Жменяк, націлившись вилами палієві на живіт. – Я з тебе тельбухи випущу! (М. Томчаній);

– Ти ще мені ниньки скажи. Я з тебе льотом кишки випущу! – визвірився бандит і рвонув з плеча карабін (М. Стельмах);

– А той почав лаяти проклятого Мину із криком: “Рятуйте, кишки випускає!” – упав у калюжу (О. Довженко);

(14) Ви́пустити дух:

а) (з кого і без дод.) убити, згубити кого-небудь.

Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (І. Котляревський);

[Борець:] Хто сміливий, виходь на мене боротись, а хто ні, скоряйся мені, бо дух випущу! (С. Васильченко);

б) умерти, загинути.

Думка нараз пронизує мій мозок, як блискавка хмару: взяти б тебе, катюго, за горлянку, як ти мене тепер маєш взяти, та придушити до землі праведної, щоб ти й дух випустив! (А. Хорунжий);

в) здохнути (про тварину).

І все кортить [Параскіці] зробити щось лихе, погане. Наприклад: полетіти до Проліри, сісти на її корову, .. нестись .. в скаженій гонитві, аж поки .. худоба не випустить з себе духу (М. Коцюбинський);

(15) Ви́пустити ду́шу [з ті́ла] з кого, кому – убити, згубити кого-небудь.

[Василь:] Так ти й даси йому душу з тіла випустити? Певне, будеш оборонятися (Панас Мирний);

– Мовчи! – не дав він Варакуті рота розкрити. – Полигач буржуйський! І йди геть з-перед очей моїх. Бо я з тебе зараз душу випущу! (А. Головко);

В одне́ (одно́) ву́хо (у́хо) впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге (дру́гим) випуска́ти / ви́пустити див. впуска́ти¹;

(16) [І] ку́рки ні́де (ні́куди) ви́пустити – дуже мало землі.

[Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Б. Грінченко);

– Наша голота дожилась біля болота, що й курки ніде випустити (П. Панч);

Ки́дати (випуска́ти) / ки́нути (ви́пустити) слова́ на ві́тер див. ки́дати;

(17) Не випуска́ти з рук чого – весь час, постійно займатися якою-небудь справою.

Останні три тижні він не випускав пензля з рук (А. Шиян);

Це вже мені так на роду написано, від народження до смерті меча з рук не випускати (А. Хижняк);

(18) Не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́,

і)] па́ри з вуст – затято мовчати, не сказати нічого.

Оперезав [курінний] кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський);

Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний);

Знову всі мовчать. Дивна річ – як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський);

Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський);

Пуска́ти (випуска́ти) / пусти́ти (ви́пустити) в (на) лю́ди див. пуска́ти.