1. Словник української мови у 20 томах

вирлач

ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм.

Вирлоока людина.

– Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирлач — вирла́ч іменник чоловічого роду, істота вирлоока людина розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирлач — -а, ч., розм. Вирлоока людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. Словник української мови в 11 томах
  4. вирлач — Вирлач, -ча м. Пучеглазый человѣкъ. Словник української мови Грінченка