вирлач
вирла́ч
іменник чоловічого роду, істота
вирлоока людина
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирлач — -а, ч., розм. Вирлоока людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. – Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки). Словник української мови у 20 томах
- вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. Словник української мови в 11 томах
- вирлач — Вирлач, -ча м. Пучеглазый человѣкъ. Словник української мови Грінченка