вирлач
вирла́ч
-а, ч., розм.
Вирлоока людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирлач — вирла́ч іменник чоловічого роду, істота вирлоока людина розм. Орфографічний словник української мови
- вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. – Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки). Словник української мови у 20 томах
- вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. Словник української мови в 11 томах
- вирлач — Вирлач, -ча м. Пучеглазый человѣкъ. Словник української мови Грінченка