вирлоокий
ВИРЛОО́КИЙ, а, е, розм.
1. Який має випуклі, витріщені очі.
Старий вирлоокий Вергун, пам'ятаючи наказ курінного, ні на хвилину не відпускав від себе Дикуна (С. Добровольський);
Одна вирлоока насуплена дівчинка викрикнула: – Все одно вчитися не буду! (Ю. Збанацький);
На самому краю джерела сиділа велика вирлоока жаба і вбирала в широкий рот ноженята дрібної пташки (М. Стельмах).
2. рідко. Випуклий, витріщений (про очі).
З виду він [кат] більш походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирлоокий — вирлоо́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- вирлоокий — -а, -е, розм. 1》 Який має випуклі, витріщені очі. 2》 рідко. Випуклий, витріщений (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирлоокий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
- вирлоокий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
- вирлоокий — Вирлоо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вирлоокий — ВИРЛОО́КИЙ, а, е, розм. 1. Який має випуклі, витріщені очі. Одна вирлоока, насуплена дівчинка викрикнула: — Все одно вчитися не буду! (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах
- вирлоокий — Вирлоокий, -а, -е Пучеглазый. Словник української мови Грінченка