1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вирлоокий

Вирлоо́кий, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирлоокий — вирлоо́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирлоокий — -а, -е, розм. 1》 Який має випуклі, витріщені очі. 2》 рідко. Випуклий, витріщений (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирлоокий — ВИРЛОО́КИЙ, а, е, розм. 1. Який має випуклі, витріщені очі. Старий вирлоокий Вергун, пам'ятаючи наказ курінного, ні на хвилину не відпускав від себе Дикуна (С. Добровольський); Одна вирлоока насуплена дівчинка викрикнула: – Все одно вчитися не буду! (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. вирлоокий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  5. вирлоокий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
  6. вирлоокий — ВИРЛОО́КИЙ, а, е, розм. 1. Який має випуклі, витріщені очі. Одна вирлоока, насуплена дівчинка викрикнула: — Все одно вчитися не буду! (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах
  7. вирлоокий — Вирлоокий, -а, -е Пучеглазый. Словник української мови Грінченка