виручення

ВИ́РУЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́ручити.

Єдиним шляхом виручення економіки із кризи уряд вважає значні інвестиції з-за кордону (з газ.);

В. М. Рєпніна поширювала “Живописну Україну” з метою виручення коштів для викупу Шевченкових рідних із кріпацтва (із журн.).