висип
ВИ́СИП, у, ч.
1. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з'являються на шкірі або слизових оболонках унаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів і т. ін.) або внутрішніх (деякі інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин.
Деяким людям ягоди суниці шкодять: усе тіло вкривається висипом, пухирями (з наук. літ.);
Ряд заразних хвороб, наприклад, черевний і висипний тифи, кір, краснуха, скарлатина, віспа та інші супроводяться появою висипу на шкірі (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Те саме, що на́сип.
Терешко доходить високого залізничного висипу, минає вартову будку (Г. Епік);
За висипом, на схилах мовчазних, Столітній сад верхів'я не згинає (Л. Первомайський);
// Смуга нанесеного водою піску.
Лоза кінчилась, і ми вийшли на прекрасний піщаний висип (О. Довженко);
Терпко пахне м'ята в заозерцях понад берегом. На білих висипах розстелено рибальську снасть для просушки... (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- висип — ви́сип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- висип — -у, ч. 1》 мед. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з'являються на шкірі або слизових оболонках внаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів) або внутрішніх (деякі загальні інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висип — НА́СИП (штучне земляне підвищення продовгастої форми), ВИ́СИП рідше; ВАЛ (довгий і високий насип). Спинитись би на цьому полустанку, з вагона вийти, насипом пройти (Н. Забіла); А в степ широкий, за обрії, тікає висип залізничний (Л. Словник синонімів української мови
- висип — ВИ́СИП, у, ч. 1. мед. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з’являються на шкірі або слизових оболонках внаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів) або внутрішніх (деякі загальні інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин. Словник української мови в 11 томах
- висип — Ви́сип, -пу м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у. Словник української мови Грінченка