1. Словник української мови в 11 томах

висип

ВИ́СИП, у, ч.

1. мед. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з’являються на шкірі або слизових оболонках внаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів) або внутрішніх (деякі загальні інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин.

Ряд заразних хвороб, наприклад, черевний і висипний тифи, кір, краснуха, скарлатина, віспа та інші супроводяться появою висипу на шкірі (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6);

Деяким організмам ягоди суниці шкодять: все тіло вкривається висипом, пухирями (Лікар. рослини.., 1958, 50).

2. розм. Те саме, що на́сип.

Терешко доходить високого залізничного висипу, минає вартову будку (Епік, Тв., 1958, 415);

За висипом, на схилах мовчазних, Столітній сад верхів’я не згинає (Перв., І, 1958, 318);

// Смуга нанесеного водою піску.

А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці (Довж., Зач. Десна, 1957, 490);

Терпко пахне м’ята в заозерцях понад берегом. На білих висипах розстелено рибальську снасть для просушки… (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висип — ви́сип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. висип — -у, ч. 1》 мед. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з'являються на шкірі або слизових оболонках внаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів) або внутрішніх (деякі загальні інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висип — ВИ́СИП, у, ч. 1. Дрібні плямки, пухирці, гноячки і т. ін., що з'являються на шкірі або слизових оболонках унаслідок зовнішніх (вплив температури, кислот, лугів і т. ін.) або внутрішніх (деякі інфекційні захворювання, отруєння і т. ін.) причин. Словник української мови у 20 томах
  4. висип — НА́СИП (штучне земляне підвищення продовгастої форми), ВИ́СИП рідше; ВАЛ (довгий і високий насип). Спинитись би на цьому полустанку, з вагона вийти, насипом пройти (Н. Забіла); А в степ широкий, за обрії, тікає висип залізничний (Л. Словник синонімів української мови
  5. висип — Ви́сип, -пу м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у. Словник української мови Грінченка