висловлювач

ВИСЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.

Той, хто висловлює що-небудь.

Мовне середовище є первинним, визначальним фактором вибору мови спілкування, а бажання й воля висловлювача думки – вторинним, похідним (із журн.);

Дух народу є його основою, оплотом. Він є висловлювачем власної культурної духовності, або просто – культури (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me