висловлювач
ВИСЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.
Той, хто висловлює що-небудь.
Мовне середовище є первинним, визначальним фактором вибору мови спілкування, а бажання й воля висловлювача думки – вторинним, похідним (із журн.);
Дух народу є його основою, оплотом. Він є висловлювачем власної культурної духовності, або просто – культури (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me