вислів
ВИ́СЛІВ, лову, ч.
Сполучення слів, що виражає завершену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот.
Тут один [брат], там другий із них старався якимсь зручним висловом піддержати розмову (І. Франко);
Гетьманові не подобався такий вислів впливового царського достойника, колишнього бублейника (Б. Лепкий);
Особливо Івана Івановича зворушували передові статті .. – От би в кого повчитись нашим газетам! Яка краса вислову! (М. Хвильовий);
[Ярчук:] Минулого разу на влучні вислови Сергія Михайловича присутні кілька разів сміялися (І. Микитенко);
Хлопці показилися. Мало назвати їхні вислови лайкою (Ю. Яновський);
Все осягнув [Мустафа], усього навчився, мав прекрасне, досконале тіло, точний розум, що виявлявся в ще точнішому вислові (П. Загребельний).
(1) За ви́словом (за висло́влюванням) кого, чиїм – як говорить, висловлюється хто-небудь.
Це був найспокійніший табір на планеті – щось як рай на землі, за висловом Терешка (У. Самчук);
– Саме це дивацтво, може, мене й врятувало. Міг би скотитись, на дно піти, бо ж, за висловом Ягнича, топить не море, топить калюжа... (О. Гончар);
В організації управління, за висловлюванням творця вітчизняної кібернетики академіка В. Глушкова, періодично виникають інформаційні бар'єри, які долають за допомогою ЕОМ (з навч. літ.).
△ (2) Крила́тий ви́слів <�Крила́ті сло́ва> – загальновживане влучне висловлювання літературного походження, що стисло і образно передає думку.
Українська мова особливо щедро наділена прислів'ями, приказками, крилатими висловами, пісенними примовками (з наук.-попул. літ.);
“Піти в Канносу” – крилатий вислів, що означає: терпіти приниження (Л. Старицька-Черняхівська);
Я не міг усидіти на місці: весь час крутився і поглядав у вікно .. і знову [там] щити з крилатими словами ..“У людини все має бути прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки...” (В. Нестайко);
Уста́лене (ста́ле) словосполу́чення <�Уста́лений (ста́лий) ви́слів> див. словосполу́чення.
◇ Проба́чте / пробача́йте на [цьо́му (цім)] сло́ві <�Проба́чте / пробача́йте за гру́бий ви́слів> див. пробача́ти¹.
Значення в інших словниках
- вислів — (сполучення слів) вираз, зворот, (у формі речення) фраза. Словник синонімів Полюги
- вислів — ви́слів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вислів — ВИСЛІВ – ВИСЛОВЛЕННЯ – ВИСЛОВЛЮВАННЯ Вислів, вислову. Сполучення слів, Що виражає закінчену думку; стале словосполучення. Дмитро Іванович [Яворницький] уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І. Літературне слововживання
- вислів — ВИРАЗ, фраза, <�мовний> зворот, афоризм, крилате слово, ОК. словосполука; (повчальний) сентенція; мн. ВИСЛОВИ, висловлювання, висловлення. Словник синонімів Караванського
- вислів — [вис'л'іў] -слову, м. (ў) -слов'і, мн. -словие, -слов'іў Орфоепічний словник української мови
- вислів — -лову, ч. Сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот. || Твердження, передане небагатьма виразними словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вислів — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
- вислів — Ви́слів, -лову; -лови, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вислів — ВИ́СЛІВ, лову, ч. Сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот. Тут один [брат], там другий із них старався якимсь зручним висловом піддержати розмову (Фр. Словник української мови в 11 томах