виснажений

ВИ́СНАЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́снажити.

Нараз бідним жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (І. Франко);

Пройшла до корівника зміна доярок, і через кілька хвилин вийшли ті, яких змінили, – втомлені, виснажені непосильною працею (В. Владко);

Кочубея та Іскру, схудлих і виснажених муками допитів, в кандалах [кайданах] вивезли до води... (Г. Колісник);

Жінки поспішали після дощу закрити вологу розпушенням. Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (І. Волошин).

2. у знач. прикм. Ослаблений, змучений утомою, працею, хворобою і т. ін.

Всередині за столом розсілись діти й вечеряють. Осторонь сидить худорлявий, виснажений чоловік, тримає на руках маленьке і щось говорить до його [нього] (В. Винниченко);

І людей сонце кримське не цурається .. Обгортає золотими своїми віями їхні білі, малокровні, виснажені тіла (Остап Вишня);

Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко);

Поруч нього стояла виснажена, змарніла Поля (А. Шиян);

Одужував Калинка довго і тяжко. Виснажений організм кволо боровся зі смертю (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажений — (який ослаблений від утоми) змучений, ослаблений, зморений, підсип, знесилений, (працею) спрацьований// як з хреста знятий, від вітру валиться, одна тінь лишилася. Словник синонімів Полюги
  2. виснажений — ви́снажений 1 дієприкметник від: ви́снажений ви́снажений 2 прикметник утомлений Орфографічний словник української мови
  3. виснажений — (про худу, змучену людину) як (мов) з хреста знятий; від (од) вітру падає (валиться); тільки душа в тілі; одна [тільки] тінь лишилася (зосталася) від кого; тільки (лиш, сама) шкіра та кістки (кість); виходець з того світу. Словник фразеологічних синонімів
  4. виснажений — Знесилений, змучений, вимучений, висилений, стомлений, знеможений, загнаний; (голодом) захарчований; П. вичерпаний; (- землю) вироблений. Словник синонімів Караванського
  5. виснажений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виснажити. 2》 прикм. Ослаблений, змучений утомою, працею і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виснажений — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  7. виснажений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. виснажений — Ви́снажений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. виснажений — ВИ́СНАЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́снажити. Нараз бідним жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (Фр., VI, 1951, 237); Жінки поспішали після дощу закрити вологу розпушенням. Словник української мови в 11 томах