виснажений

(про худу, змучену людину) як (мов) з хреста знятий; від (од) вітру падає (валиться); тільки душа в тілі; одна [тільки] тінь лишилася (зосталася) від кого; тільки (лиш, сама) шкіра та кістки (кість); виходець з того світу.

Сама ледве на ногах ходе [ходить], як з хреста знята; а хвалитися своїм лихом не хвалиться (Панас Мирний, 4, 1970, с. 264); Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила, мов з хреста знята (Коцюбинський, 1, 1961, с. 77); – Що ти батька рідного поховав, чи тобі коняка здохла, що мов неприкаяний тиняєшся, од вітру валишся? (Коцюбинський, 2, 1974, с. 53); – Отак увесь вік свій прожила,думала далі баба Сикліта, – тільки душа в тілі… все дома сиділа, діло робила, а долі своєї не діждала (Григоренко, Вибране, 1959, с. 29); Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 140); Були вони – сама шкіра та кості (Гончар, 2, 1959, с. 75); То не мати, то не жива людина, товиходець з того світу (Панас Мирний, 3, 1969, с. 21). Пор: худий.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснажений — (який ослаблений від утоми) змучений, ослаблений, зморений, підсип, знесилений, (працею) спрацьований// як з хреста знятий, від вітру валиться, одна тінь лишилася. Словник синонімів Полюги
  2. виснажений — ви́снажений 1 дієприкметник від: ви́снажений ви́снажений 2 прикметник утомлений Орфографічний словник української мови
  3. виснажений — Знесилений, змучений, вимучений, висилений, стомлений, знеможений, загнаний; (голодом) захарчований; П. вичерпаний; (- землю) вироблений. Словник синонімів Караванського
  4. виснажений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виснажити. 2》 прикм. Ослаблений, змучений утомою, працею і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виснажений — ВИ́СНАЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́снажити. Нараз бідним жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (І. Словник української мови у 20 томах
  6. виснажений — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  7. виснажений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. виснажений — Ви́снажений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. виснажений — ВИ́СНАЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́снажити. Нараз бідним жінкам, виснаженим боротьбою з злигоднями долі, усміхнулося щастя (Фр., VI, 1951, 237); Жінки поспішали після дощу закрити вологу розпушенням. Словник української мови в 11 томах