виснаження
ВИ́СНАЖЕННЯ, я, с.
Стан за знач. ви́снажити і ви́снажитися.
Вогні вулиць, вечірній рух юрби гнітили його, доводили його стому до цілковитого виснаження (В. Підмогильний);
Чимало [бранців] вмерло від сонячного удару .. й виснаження (З. Тулуб);
Голод витерплювався тяжко, в повному виснаженні (В. Барка);
Тільки розпочавши свій артистичний шлях, він вже відчував страшенну втому, ні – більше ніж втому – виснаження (Л. Дмитерко);
Юнак хитався від виснаження. Крізь брудні діряві лахи просвічувало худюще, аж зелене тіло, випирали гострі ключиці (В. Малик);
– Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Ю. Смолич);
Повільно, дуже повільно відновлюється виснажена земля! Тому набагато розумніше не доводити її до виснаження (М. Руденко);
Висвітлено водоохоронні заходи, методи і способи очищення води, захисту малих рік від забруднення та виснаження (із журн.).
Значення в інших словниках
- виснаження — (втрата сил) безсилля, ослаблення, слабість, кволість, знемога, розм. виснага. Словник синонімів Полюги
- виснаження — ви́снаження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виснаження — (фізичне) результат поганого харчування або недоїдання. англ. malnutrition; нім. Unternährung (physisch) f=; угор. Kimerrültség (fizikai); рос. истощение (физическое). Словник із соціальної роботи
- виснаження — ВИСНАЖЕННЯ – ВИСНАЖЕНІСТЬ Виснаження. Велике ослаблення, знесилення когось, чогось; позбавлення грунту родючості: виснаження мозку. Мати померла від виснаження (Ірина Вільде). Виснаженість, -ності, ор. -ністю. Стан чогось внаслідок виснаження: виснаженість організму, виснаженість грунту. Літературне слововживання
- виснаження — -я, с. Стан за знач. виснажити і виснажитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виснаження — див. слабість Словник синонімів Вусика
- виснаження — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
- виснаження — Ви́снаження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виснаження — ВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́снажити і ви́снажитися. Тільки розпочавши свій артистичний шлях, він вже відчував страшенну втому, ні — більше ніж втому — виснаження (Дмит., Розлука, 1957, 231); Гинули бранці дорогою. Словник української мови в 11 томах