виснаження

Значення в інших словниках

1. виснаження — (втрата сил) безсилля, ослаблення, слабість, кволість, знемога, розм. виснага. Словник синонімів Полюги
2. виснаження — ви́снаження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. виснаження — ВИСНАЖЕННЯ – ВИСНАЖЕНІСТЬ Виснаження. Велике ослаблення, знесилення когось, чогось; позбавлення грунту родючості: виснаження мозку. Мати померла від виснаження (Ірина Вільде). Виснаженість, -ності, ор. -ністю. Стан чогось внаслідок виснаження: виснаженість організму, виснаженість грунту. Літературне слововживання
4. виснаження — -я, с. Стан за знач. виснажити і виснажитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. виснаження — ВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́снажити і ви́снажитися. Вогні вулиць, вечірній рух юрби гнітили його, доводили його стому до цілковитого виснаження (В. Підмогильний); Чимало [бранців] вмерло від сонячного удару .. й виснаження (З. Словник української мови у 20 томах
6. виснаження — див. слабість Словник синонімів Вусика
7. виснаження — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
8. виснаження — Ви́снаження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. виснаження — ВИ́СНАЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́снажити і ви́снажитися. Тільки розпочавши свій артистичний шлях, він вже відчував страшенну втому, ні — більше ніж втому — виснаження (Дмит., Розлука, 1957, 231); Гинули бранці дорогою. Словник української мови в 11 томах