висотуватися
ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися (про нитку, мотузку і т. ін.).
Нитки, які висотувалися з бинтів, Марія збирала і з них училася плести мереживо (з газ.).
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.
Ось він .. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (М. Стельмах);
Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (А. Свидницький);
Ми похапали свої торбини з книжками й тихо висоталися з класу (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висотуватися — висо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висотуватися — -уюся, -уєшся, недок., висотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися. 2》 перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висотуватися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
- висотуватися — ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися. 2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь. Ось він [Марко].. Словник української мови в 11 томах