висотуватися
ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися.
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.
Ось він [Марко].. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (Стельмах, Правда.., 1961, 28);
Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (Свидн., Люборацькі, 1955, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висотуватися — висо́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висотуватися — -уюся, -уєшся, недок., висотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися. 2》 перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висотуватися — ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися (про нитку, мотузку і т. ін.). Нитки, які висотувалися з бинтів, Марія збирала і з них училася плести мереживо (з газ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- висотуватися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика