1. Словник української мови у 20 томах

висповідатися

ВИ́СПОВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. рел.-церк. Покаятися на сповіді у своїх гріхах.

Висповідавшись, прийшла вона з церкви і .. лягла мерщій спати (Панас Мирний);

Він висповідався в панотця й причастився (М. Грушевський).

2. перен. Відверто розповісти про свої переживання, заповітні думки, висловити погляди і т. ін.

Опанас, очевидячки, рад був, що може перед кимось висповідатися, що знайшов слухача, який розуміє його (І. Франко);

– Настала пора висповідатись перед тобою. Перед вами... Немає у мене ближчих за вас людей (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висповідатися — ви́сповідатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висповідатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 церк. Покаятися на сповіді в своїх гріхах. 2》 перен. Відверто розповісти про свої переживання, заповітні думки, висловити погляди і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висповідатися — ВИ́СПОВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. церк. Покаятися на сповіді в своїх гріхах. Висповідавшись, прийшла вона з церкви і.. лягла мерщій спати (Мирний, III, 1954, 60). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  4. висповідатися — Ви́сповідатися, -даюся, -єшся гл. Побывать на исповѣди. Піди попереду висповідайся. Ном. № 5473. Словник української мови Грінченка