1. Словник української мови у 20 томах

вистояний

ВИ́СТОЯНИЙ, а, е.

Який вистоявся.

Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Є. Кротевич);

– Хто поспішає, той п'є кисле вино замість міцного і вистояного... (Я. Гримайло);

Невже все оте колись було – і перші любощі з Петром.., й п'янливий дух вистояного різнотрав'я, і цвіркуни, й веселе палахкотіння зірок? (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистояний — вистояний – відстояний Вистояний – який вистоявся. "Микола, увійшовши в клуню, довго любувався вистояними дзвінкими стовбурами груш" (Михайло Стельмах). Вживається зі словами: (вистояний) напій, вишнівка, малинівка; дерево; на сонці, довго. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вистояний — ви́стояний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вистояний — -а, -е. Який вистоявся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистояний — ВИ́СТОЯНИЙ, а, е. Який вистоявся. Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Крот., Сини.., 1948, 55); — Хто поспішає, той п’є кисле вино, замість міцного і вистояного… (Грим., Подробиці.. Словник української мови в 11 томах