1. Словник української мови в 11 томах

вистояний

ВИ́СТОЯНИЙ, а, е. Який вистоявся.

Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Крот., Сини.., 1948, 55);

— Хто поспішає, той п’є кисле вино, замість міцного і вистояного… (Грим., Подробиці.., 1956, 85);

Микола, увійшовши в клуню, довго любувався вистояними дзвінкими стовбурами груш (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистояний — вистояний – відстояний Вистояний – який вистоявся. "Микола, увійшовши в клуню, довго любувався вистояними дзвінкими стовбурами груш" (Михайло Стельмах). Вживається зі словами: (вистояний) напій, вишнівка, малинівка; дерево; на сонці, довго. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вистояний — ви́стояний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вистояний — -а, -е. Який вистоявся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистояний — ВИ́СТОЯНИЙ, а, е. Який вистоявся. Сіла Горленко поруч з завгоспом на двоколісну одноколку, запряжену вистояним породистим конем (Є. Кротевич); – Хто поспішає, той п'є кисле вино замість міцного і вистояного... (Я. Словник української мови у 20 томах