1. Словник української мови у 20 томах

виціловуватися

ВИЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЦІЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм.

1. Цілуватися багаторазово, палко.

Рибалки, витріщившись, дивувались, що панич так обнімається та виціловується з їх чорним товаришем (Панас Мирний);

– Виціловувались? – Тихіше, ви. Таке скажете. Хіба великі люди цілуються (В. Дрозд).

2. тільки недок. Пас. до виціло́вувати.

* Образно. Молоденьке деревце виціловується сонечком, немов маленьке дитя своєю мамою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виціловуватися — виціло́вуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виціловуватися — -уюся, -уєшся, недок., вицілуватися, -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Цілуватися багаторазово, палко. 2》 тільки недок. Пас. до виціловувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виціловуватися — ВИЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЦІЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. 1. Цілуватися багаторазово, палко. Рибалки, витріщившись, дивувались, що панич так обнімається та виціловується з їх чорним товаришем (Мирний, І, 1954, 349). 2. тільки недок. Пас. до виціло́вувати. Словник української мови в 11 томах
  4. виціловуватися — Виціловуватися, -вуюся, -єшся гл. Цѣловаться. Легшенько з чужими жінками виціловуйтесь. Мир. Пов. II. 61. Словник української мови Грінченка