вишкварка
ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишкварка — ви́шкварка 1 іменник жіночого роду шматок смаженого сала частіше вживається у множині ви́шкварка 2 іменник жіночого роду, істота про надто гарячу в поведінці людину; про слабосилу людину Орфографічний словник української мови
- вишкварка — И, ч. і ж. 1. Дратівлива людина. У нього вишкварка-жінка. 2. Неприємна людина. Словник сучасного українського сленгу
- вишкварка — див. шкварка Словник синонімів Вусика
- вишкварка — СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. Словник синонімів української мови
- вишкварка — ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки. Словник української мови в 11 томах
- вишкварка — Ви́шкварка, -ки ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513. Словник української мови Грінченка