вишкварка

Значення в інших словниках

1. вишкварка — ви́шкварка 1 іменник жіночого роду шматок смаженого сала частіше вживається у множині ви́шкварка 2 іменник жіночого роду, істота про надто гарячу в поведінці людину; про слабосилу людину Орфографічний словник української мови
2. вишкварка — ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки. Словник української мови у 20 томах
3. вишкварка — И, ч. і ж. 1. Дратівлива людина. У нього вишкварка-жінка. 2. Неприємна людина. Словник сучасного українського сленгу
4. вишкварка — СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. Словник синонімів української мови
5. вишкварка — ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки. Словник української мови в 11 томах
6. вишкварка — Ви́шкварка, -ки ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513. Словник української мови Грінченка