1. Словник української мови у 20 томах

вишкіл

ВИ́ШКІЛ, колу, ч.

Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін.

Він [Андрій] все більше й більше підковувався, як то кажуть, “на всі чотири ноги”, мовби проходив спеціальний курс попереднього вишколу (І. Багряний);

Завтра виїжджаємо у Сколе, а звідти до коша.., де пройдемо вишкіл (Р. Іваничук);

Потім – заняття в Академії, де мав [Ж. Лепаж] пройти вишкіл ремеслом, збагнувши, що без нього мистецтва не буває (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкіл — ви́шкіл іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкіл — Навчання, вчення, наука; (військовий) муштра. Словник синонімів Караванського
  3. вишкіл — -колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вишкіл — ви́шкіл навчальний захід (курси, семінар, тренінг тощо)(м, ср, ст): Щоби з'ясувати собі, як сильно відстали ми від інших народів, особливо в ділянці фахового вишколу, наведемо тут деякі приклади. [... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вишкіл — ВИ́ШКІЛ, колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін. Хлопцям [студентам] здається, ніби то було давним-давно, коли вони пішли в райком, прощалися з університетом... Словник української мови в 11 томах