вишкіл

Значення в інших словниках

1. вишкіл — ви́шкіл іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. вишкіл — Навчання, вчення, наука; (військовий) муштра. Словник синонімів Караванського
3. вишкіл — ВИ́ШКІЛ, колу, ч. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін. Він [Андрій] все більше й більше підковувався, як то кажуть, “на всі чотири ноги”, мовби проходив спеціальний курс попереднього вишколу (І. Словник української мови у 20 томах
4. вишкіл — ви́шкіл навчальний захід (курси, семінар, тренінг тощо)(м, ср, ст): Щоби з'ясувати собі, як сильно відстали ми від інших народів, особливо в ділянці фахового вишколу, наведемо тут деякі приклади. [... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вишкіл — ВИ́ШКІЛ, колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін. Хлопцям [студентам] здається, ніби то було давним-давно, коли вони пішли в райком, прощалися з університетом... Словник української мови в 11 томах