1. Словник української мови в 11 томах

вишкіл

ВИ́ШКІЛ, колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін.

Хлопцям [студентам] здається, ніби то було давним-давно, коли вони пішли в райком, прощалися з університетом, повзали по-пластунськи в чугуївських таборах, проходячи військовий вишкіл (Гончар, Людина.., 1960, 206);

— Та хіба цим каїнам дорогий народ? Відомо, де пройшли вони свій сатанинський вишкіл (Цюпа, Назустріч.., 1958, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкіл — ви́шкіл іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкіл — Навчання, вчення, наука; (військовий) муштра. Словник синонімів Караванського
  3. вишкіл — -колу, ч., розм. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вишкіл — ВИ́ШКІЛ, колу, ч. Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навичок, привчання до дисципліни і т. ін. Він [Андрій] все більше й більше підковувався, як то кажуть, “на всі чотири ноги”, мовби проходив спеціальний курс попереднього вишколу (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вишкіл — ви́шкіл навчальний захід (курси, семінар, тренінг тощо)(м, ср, ст): Щоби з'ясувати собі, як сильно відстали ми від інших народів, особливо в ділянці фахового вишколу, наведемо тут деякі приклади. [... Лексикон львівський: поважно і на жарт