вишкірений

ви́шкірений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вишкірити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкірений — ви́шкірений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (І. Нечуй-Левицький); Ждан до ранку не склепив повік. Словник української мови у 20 томах
  3. вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (Н.-Лев., I, 1956, 87); Повід у вишкірених зубах. Не витримав, вирвався кінь (Довж., І, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах