вишкірений
ви́шкірений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вишкірити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишкірений — ви́шкірений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (І. Нечуй-Левицький); Ждан до ранку не склепив повік. Словник української мови у 20 томах
- вишкірений — ВИ́ШКІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шкірити. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкіреними зубами (Н.-Лев., I, 1956, 87); Повід у вишкірених зубах. Не витримав, вирвався кінь (Довж., І, 1958, 35). Словник української мови в 11 томах