виявлятися

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́являться; док.

1. заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися.

Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (О. Стороженко);

Коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, мов із туману, почало виявлятись живе обличчя (С. Васильченко);

Кармелева дружина стояла в своєму садочку під вишнею, .. поки не виявилася висока постать від долинки, – тоді вона кинулася назустріч (Марко Вовчок).

2. Ставати явним, помітним; проявлятися.

Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку (М. Коцюбинський);

Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Його [Пронька] різноманітний талант з силою виявився на наших очах в галузі мистецтва (О. Донченко);

// Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками.

Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір'ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (І. Нечуй-Левицький);

З кожною наступною хвилею з'являлися нові обличчя, чулися нові голоси, інакше звучав і сміх, і спів, і плач... Як багатогранно може виявлятися людська радість! (С. Журахович).

3. заст. Освідчуватися.

Розповідає, скажемо, Тетяна про те, як писарчук із волості “по-панському” виявлявся їй в своєму коханні (С. Васильченко).

4. Знаходитися, траплятися серед кого-, чого-небудь.

Щодня виявлялися серед залізничників нові активісти (О. Донченко);

Серед молодих друкарів виявилися охочі їхати на фронт (С. Скляренко);

У сундучку .. виявились ще якісь ножички, швайки, навіть циркуль, трохи більший за школярський (О. Гончар).

5. безос. Ставати відомим, з'ясовуватися.

Хоч на суді і виявилося, що Грицько плів ті нісенітниці, тільки Грицька не обвинуватили (Панас Мирний);

Виявилося, що хлопець не вчинив жодної шкоди (Ю. Смолич).

6. Як частина складеного присудка вживається в знач.: бути ким, чим або яким насправді, у дійсності.

Купина зблизька виявляється значно вищою (Ірина Вільде);

Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (С. Чорнобривець);

Команди виявились однакової сили – коли одна забивала гол, то й друга не лишалася в боргу (Ю. Збанацький);

Такий причепа виявивсь [новий наглядач], що хлопці одразу його не злюбили (О. Гончар).

7. у знач. вставн. сл. виявля́ється. Як стає відомо.

Я не зважив на годинник і, виявляється, потрапив на кінцевий етап цієї цікавої події (Іван Ле);

Він вночі потривожив механіка і, виявляється, зовсім даремно (А. Шиян);

Мене, виявляється, всі чекають у Венеції (Ю. Андрухович).

8. тільки недок. Пас. до виявля́ти.

Ультразвук використовується також у приладах, за допомогою яких виявляються підводні скелі, айсберги та інші небезпечні для судноплавства об'єкти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виявлятися — (робити явними почуття, думки) проявлятися, показуватися, виражатися, відбиватися. Словник синонімів Полюги
  2. виявлятися — виявля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виявлятися — Виходити наверх, (у чому) знаходити свій вираз і п. ф. від виявлятися; г. об'являтися. Словник синонімів Караванського
  4. виявлятися — [виейаўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. виявлятися — -яюся, -яєшся, недок., виявитися, -влюся, -вишся; мн. виявляться; док. 1》 заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися. 2》 Робитися явним, помітним; проявлятися. || Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виявлятися — ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. виявлятися — ВИЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́являться; док. 1. заст. Ставати видним, з’являтися; відкриватися погляду, виднітися. Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (Стор. Словник української мови в 11 томах