виявлятися

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, СПОСТЕРІГА́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ЧИТА́ТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОЧУВА́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ (ПРОМІНИ́ТИСЯ) (про радість, любов і т.ін. — у погляді, усмішці); ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯ рідко (про здібності, талант і т. ін.). — Док.: ви́явитися, прояви́тися, ви́разитися, показа́тися, проби́тися, прогля́нути, проступи́ти, проки́нутися, просну́тися, прозирну́ти, позначи́тися, розкри́тися, відби́тися, відчу́тися, почу́тися, прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще (Миколай з Параскою), але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором'язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); — В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді (Оксани) сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев'ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (ставати явним, помітним, очевидним, відчутним), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, ВИСТУПА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ОГО́ЛЮВАТИСЯ, ОГОЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́явитися, прояви́тися, відчу́тися, ви́ступити, проступи́ти, проби́тися, проки́нутися, ви́лізти, оголи́тися. З величезною силою виявлявся його (Кропивницького) акторський талант у найрізноманітніших ролях (І. Мар'яненко); Пригадала вона і ласкавість материну до себе, котра часом проявлялась в неї (І. Нечуй-Левицький); В українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом (М. Рильський); Ворожнеча (Нурли з Асаном) помічалась і в кав'ярні (М. Коцюбинський); В очах (селян) крізь забитість та заляканість і щось нове виступало, якась надія (А. Головко); З'являються твори, в яких проступає закоханість у красу природи (з газети); В імпровізаціях на теми рідного міста пробиваються ліричні ноти (О. Гончар); В ньому прокинувся польський патріот (І. Франко); Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти (Ю. Яновський).

З'ЯВИ́ТИСЯ (утворившись, стати помітним), ПОЯВИ́ТИСЯ, ПОКАЗА́ТИСЯ, ВИ́СТУПИТИ, ПРОСТУПИ́ТИ, ВИ́ЯВИТИСЯ заст.; ВИ́НИКНУТИ (звідкись); ВИ́РИНУТИ (ВИ́РНУТИ), ВИ́НИРНУТИ (несподівано звідкись); ВИ́ПЛИСТИ (ВИ́ПЛИВТИ) (повільно звідкись); ВИ́СКОЧИТИ розм. (несподівано на поверхні чогось); ВИ́СИПАТИ, ВИ́РОЇТИСЯ (у великій кількості). — Недок.: з'явля́тися, появля́тися, пока́зуватися, виступа́ти, проступа́ти, виявля́тися, виника́ти, вирина́ти, виплива́ти, виска́кувати, висипа́ти, виро́юватися. На скронях з'явилася сивина; Оникій перший набирає ложку, бере в рот, але раптом весь червоніє, на очах його показуються сльози (І. Багмут); Щодня вона міцніла, іноді на білому, як полотно, лиці виступить рум'янець (К. Гордієнко); Помчав (кінь) легкою пір'їною.., — тільки на мить поринаючи в долини й знову виникаючи на горбах (Л. Смілянський); Старшина на конях виринала то тут, то там (О. Маковей); Нарешті хутір неясно виплив з метелиці (М. Стельмах); Кайдашиха почутила, що в неї на тім'ї вискочила ґуля (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виявлятися — (робити явними почуття, думки) проявлятися, показуватися, виражатися, відбиватися. Словник синонімів Полюги
  2. виявлятися — виявля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виявлятися — Виходити наверх, (у чому) знаходити свій вираз і п. ф. від виявлятися; г. об'являтися. Словник синонімів Караванського
  4. виявлятися — [виейаўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. виявлятися — -яюся, -яєшся, недок., виявитися, -влюся, -вишся; мн. виявляться; док. 1》 заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися. 2》 Робитися явним, помітним; проявлятися. || Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виявлятися — ВИЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́являться; док. 1. заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися. Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (О. Словник української мови у 20 томах
  7. виявлятися — ВИЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́являться; док. 1. заст. Ставати видним, з’являтися; відкриватися погляду, виднітися. Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (Стор. Словник української мови в 11 томах