1. Словник синонімів української мови

виявник

ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виявник — вия́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виявник — -а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виявник — ВИЯ́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто виявляє чи викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти; викривач. Скликавши на світанку наступного дня засідання сенату в храмі Згоди, Цицерон прочитав сенаторам перехоплені листи й вислухав свідчення виявників (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. виявник — ВИЯ́ВНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти. Словник української мови в 11 томах