вияснятися

ВИЯСНЯ́ТИСЯ, я́ється, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЯСНИТИСЯ, иться, док.

1. Виходити, з'являтися з-за хмар, туману і т. ін. або ставати яснішим, світлішим (про сонце, місяць, зірки).

Ранками над Голою горою пропливали прозорі тумани, вияснювалося сонце й парувала земля (С. Чорнобривець);

Внизу шурхотіло море, а місяць так вияснявся, що починали блищати крупні піщини (М. Рудь);

Як серпанком, укрила [роса] степ; небо потемніло, зорі вияснились (О. Стороженко);

// Світлішати, ставати ясним, безхмарним або малохмарним (про небо, обрій і т. ін.).

Небо вияснилося, перетнуте барвистою веселкою (В. Кучер).

2. перен. Ставати веселішим, привітнішим (звичайно про обличчя).

Аж минає кілька хвилин, і обличчя у Тасі починає знову вияснятись, як небо на годину (С. Васильченко);

Та все ж помітила Марина, як висвітлюються його очі, як вияснюється обличчя (Микита Чернявський);

За малу годину вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове, загомонів знов звичайним робом (Ганна Барвінок).

3. безос. Яснішати, світлішати (про погоду); випогоджуватися.

У долині лежав ще густий смерк, але за кілька хвилин вияснюватиметься і тут (Ю. Смолич);

Нехай лишень виясниться, бач, нахмарило (Г. Квітка-Основ'яненко);

На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (М. Коцюбинський);

Був дощ, і надворі ще не зовсім вияснилось (В. Винниченко).

4. тільки док., безос., перен., заст. Стати кращим, веселішим (про життя).

– Сину мій, одружися! – Добре, моя мати, – одкаже, – одружуся, чи не виясниться мені з хорошою людиною! (Марко Вовчок);

– Піду [жити на віру], – думала Олександра, – він поховав трьох жінок, то буде мене жалувати, бо вчетверте не ожениться. Може, мені хоч трохи виясниться... (М. Коцюбинський).

5. Ставати ясним, зрозумілим; з'ясовуватися.

– Ну, та йди вже! – наказує йому становий. – Як скінчимо діло, тоді виясниться, – додав наприкінці (Панас Мирний);

Може, нарешті, виясниться справа, чи він [А. Кримський] отримав мій лист з Сан-Ремо і ще раніше з Буковини (Леся Українка);

Вияснилося, що він справді не думав надовго зв'язуватися з дівчиною (М. Драй-Хмара).