1. Словник української мови у 20 томах

виїжджений

ВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́їздити.

Летять вони, неначе стріли з лука, На вірних, виїжджених скакунах (М. Рильський);

Привокзальна площа, виїжджена вздовж і впоперек автомобілями, була оточена стіною з білої акації, осокорів і берестів (І. Сенченко);

Виїжджений шлях крутився між горбами й зникав у далині (Л. Смілянський);

// ви́їжджено, безос. пред.

Є у Чуфут-Кале вулиця, прозвана “дорогою тисячоліть”, на якій виїжджено колії возами (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виїжджений — ви́їжджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виїжджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виїздити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виїжджений — Ви́їжджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виїжджений — ВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́їздити. Летять вони, неначе стріли з лука, На вірних, виїжджених скакунах (Рильський, II, 1956, 24); Привокзальна площа, виїжджена вздовж і впоперек автомобілями, була оточена стіною з білої акації... Словник української мови в 11 томах