включати

ВКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВКЛЮЧИ́ТИ, включу́, вклю́чиш, док., що.

1. Уводити в дію.

Булатов включає мотор (О. Донченко);

Рубильник необхідно включати і виключати швидко, користуючись гумовими рукавицями і стоячи на справному ізолювальному килимку (із журн.);

// Робити активним, дієвим.

Ритуал включає всі сенсорні канали одночасно та діє через черговість подій у фіксованому просторі й часі (з наук. літ.).

2. Уводити до складу, приєднувати до кого-, чого-небудь.

Професора Драгу одразу включили до лекторської групи (В. Кучер);

Чи слід включати в строк п'ять (десять) днів, які надаються на оплату рахунка за електричну енергію, вихідні, святкові або неробочі дні? (з газ.);

* Образно. Мати з немовлям.., не дібравши більш відповідного слова, закінчила несподівано: – Ідол, видать!.. Але то без найменшої нотки осуду, а навпаки, включаючи туди все захоплення і надію на втишення пекельної спраги і злість на чоловіка... (І. Багряний);

// Мати у своєму складі; охоплювати.

Стиль письменника включає такі поняття, як ідейно-тематичний зміст, сюжет і композиція творів (з навч. літ.);

Мінімальний прожитковий мінімум має включати в себе мінімально необхідний обсяг житлово-комунальних послуг (з газ.).

(1) Включа́ти / включи́ти шви́дкість (шви́дкості) – вводити в дію механізм, який регулює швидкість машини.

Він мовчки включає швидкості, ми від'їжджаємо від готелю (Л. Первомайський);

Забороняється включати швидкість за наявності людей між трактором і причіпною машиною (з навч. літ.);

Батько включив швидкість – і машина рушила (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. включати — включа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. включати — (струм) вмикати, влучати; (у склад) уводити <�долучати, приєднувати> до складу; (до списку) заносити; (в собі) містити в собі, мати у свому складі. Словник синонімів Караванського
  3. включати — [ўкл'учатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. включати — Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити «Треба включити електрику»; «Виключи струм», — кажуть неправильно, забуваючи, що по-українському слід казати: умикнути (увімкнути), умикати електрику, вимикати струм. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. включати — (уключати), -аю, -аєш, недок., включити (уключити), включу, включиш, док., перех. 1》 Уводити в дію. 2》 Уводити до складу, приєднувати до кого-, чого-небудь. || Мати у своєму складі; охоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. включати — Вмикати, умикати, умикнути, повмикати, брати, узяти, забирати, забрати, позабирати, вписувати, уписати, повписувати, записувати, записати, позаписувати, приписувати, приписати, поприписувати, зачисляти, зачислити, позачисляти, причисляти, причислити... Словник чужослів Павло Штепа
  7. включати — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Словник синонімів української мови
  8. включати — ВКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВКЛЮЧИ́ТИ, включу́, вклю́чиш, док., перех. 1. Уводити в дію. Булатов включає мотор (Донч., І, 1956, 475); Включав третю швидкість він. Аж в ухах загуло! (Мур., Хороші сусіди, 1948, 28). Словник української мови в 11 томах